Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №148 Харківської міської ради

Доброго дня шановні батьки і гості нашого сайту.

Всі люди на Землі мають рівні права та свободи!

Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права! У ст.1 Декларації прав дитини від 1959 року ООН проголосила, що перелічені в права повинні визнаватися за усіма дітьми, без будь-яких винятків та обмежень.

Особливістю прав дитини є необхідність спеціального захисту цих прав, щоб були забезпечені можливості та сприятливі умови щодо вільного і повноцінного розвитку дітей.

Кожна дитина має право:

- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

- на сім’ю;

- на освіту;

- на захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування;

- на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або тих, хто забезпечує за ним догляд;

- на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих достоїнство людини видів поводження чи покарання;

- на захист від будь-якого покарання;

- на захист від сексуальних домагань;

- на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

- на вільне віросповідання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

- на свободу думки, совісті, віросповідання;

- на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції

ДІТИ В СУСПІЛЬСТВІ НАЙБІЛЬШ УРАЗЛИВІ. ДІТИ, ПРАВА ЯКИХ ПОРУШУЮТЬ, ЧАСТО СТАЮТЬ СОЦІАЛЬНО І ПСИХОЛОГІЧНО ДЕЗАДАПТОВАНИМИ.

Вивчаючи різні аспекти благополучного розвитку дитини, не можна забувати про безпеку від оточуючих дорослих людей, особливо тих, які складають її родину.

Домашнє насильство над дітьми: його види та наслідки.

Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніх інтересів можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.

Щож таке домашнє насильство. Це фізичне, психологічне, сексуальне та економічне приниження, залякування,утиски з метою постійного контролю однієї людини над іншою.

Фізичне насильство

- нанесення дитині батьками чи особами, що їх заміняють, чи іншими особами фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, що завдають збиток здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Ці дії можуть здійснюватися у формі побиття, катування, штовхань, у вигляді ударів, ляпасів,та інше. Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, медичних препаратів, що викликають одурманення (наприклад, снодійних, не прописаних лікарем), а також спроби удушення чи втоплення дитини. У деяких родинах як дисциплінарну міру використовують різні види фізичного покарання - від потиличників і ляпасів до пороття ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство - це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.

Сексуальне насильство чи спокуса

- використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди. Сексуальне насильство включає статеві зносини інші тілесні контакти із статевими органами. До сексуального розбещення належать також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і підглядання за нею, коли вона цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб.

Психічне (емоційне) насильство

- постійна чи періодична словесна образа дитини, погрози з боку батьків, опікунів, та інших дорослих, приниження її людської гідності, обвинувачення її в тому, у чому вона не винна, демонстрація нелюбові, ворожості до дитини. До цього виду насильства належать також постійна неправда, обман дитини (у результаті чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям. Зневага інтересів і потреб дитини (нехтування) - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, їх що заміняють, у силу об'єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров'я дитини наслідків.

Економічне насильство

· Обмеження у доступі до власних коштів

· Утиски свободи використання коштів

· Позбавлення житла, одягу та іншого майна чи коштів, на які людина має законне право

· Заборона навчатися або обирати місце роботи

• тощо…

Одним з проявів жорстокого поводження з дітьми є також відсутність у жінки любові до дитини, коли та ще перебуває в материнській утробі, тобто від небажаної вагітності. її, що ще нічим себе не проявила, вже не люблять, не думають і не піклуються про неї. Будучи емоційно відкинутими ще до народження, такі діти народжуються раніше терміну в два рази частіше в порівнянні з дітьми від бажаної вагітності, вони частіше мають недостатню масу тіла, частіше хворіють у перші місяці життя, гірше розвиваються. В таких випадках жінка часто сама потребує психологічної допомоги для повернення, (або первинного виховання ) розуміння і прийняття своєї особистості і ролі жінки, матері.

Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми веде до найрізноманітніших наслідків, але поєднує їх одне - збитки здоров'ю дитини чи небезпеку для її життя..

Порушення фізичного і психічного розвитку

У більшості дітей, що живуть у родинах, де застосовуються важкі фізичні покарання. Лайка на адресу дитини є «методами виховання», чи в родинах, де діти позбавлені тепла, уваги, наприклад, у родинах батьків-алкоголіків, наявні ознаки затримки фізичного і нервово-психічного розвитку. Закордонні фахівці назвали цей стан дітей «нездатністю до процвітання».

Діти, що зазнали різного роду насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виливається на більш слабких: молодших за віком дітей, на тварин. Часто їхня агресивність виявляється в грі, часом спалахи їхнього гніву не мають видимої причини.

Деякі з них, навпроти, надмірно пасивні, не можуть себе захистити. І в тому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками. У занедбаних, емоційно депривованих дітей прагнення будь-яким шляхом привернути до себе увагу іноді виявляється у вигляді зухвалого, ексцентричного поводження.

Домашнє насильство – це не сімейна справа чи особливості родинного спілкування, це протиправні дії яким немає виправдання, про це не можна мовчати.

В Україні існують закони які захищають сім`ю від насилля.

«Про попередження насильства в сім`ї», «Про охорону дитинства», «Закон про внесення змін про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за неналежне виконання обов`язків стосовно охорони життя та здоров`я дітей, а також зловживання опікунськими правами» та інші. Відповідно до цих законів дитина має право на захист від домашнього насильства та необхідну допомогу.

І закон це дуже добре. І я вас закликаю звертатись до нього, знати його, але ще більш важливо бути добрими, чуйними і любити своїх дітей, свою родину, своє життя.